Поради вчителям загальноосвітніх шкіл для успішної роботи з дітьми, які мають особливі освітні потреби
Загальні правила спілкування з людьми з особливими потребами:
- коли ви розмовляєте з людиною або дитиною з особливими освітніми потребами (ООП), звертайтеся безпосередньо до неї, а не до особи, яка її супроводжує, батьків або сурдоперекладача;
- при знайомстві цілком природно потиснути руку людині з інвалідністю – навіть ті, кому важко рухати рукою, або ті, хто користується протезом, можуть потиснути руку – праву або ліву, що допустимо;
- коли ви зустрічаєтеся з людиною, яка погано або зовсім не бачить, обов'язково називайте себе та всіх, хто з вами. Якщо у вас загальна бесіда в групі, не забувайте пояснити, до кого в даний момент ви звертаєтесь, і назвати себе;
- пропонуючи допомогу, почекайте, поки її приймуть, а потім питайте, що і як робити. Якщо не зрозуміли, не соромтеся – перепитайте;
- звертайтеся до дітей з особливими освітніми потребами по імені, а до підлітків – як до дорослих;
- спиратися або виснути на чиїйсь інвалідній колясці – те ж саме, що спиратися або виснути на її власникові. Інвалідна коляска – це частина недоторканного простору людини, яка її використовує, зокрема й дитини. Це потрібно обов'язково пояснити іншим дітям;
- розмовляючи з людиною, яка зазнає труднощів у спілкуванні, слухайте її уважно. Будьте терплячі, чекайте, поки вона сама закінчить фразу. Не виправляйте і не договорюйте за неї. Не соромтеся перепитувати, якщо ви не зрозуміли співрозмовника;
- коли ви говорите з людиною, яка користується інвалідною коляскою або милицями, намагайтеся розташуватися так, щоб ваші очі були на одному рівні. Вам буде легше розмовляти, а вашому співрозмовнику не доведеться закидати голову;
- щоб привернути увагу людини, яка погано чує, махніть їй рукою або доторкніться до плеча. Дивіться їй прямо в очі й говоріть чітко, але майте на увазі, що не всі люди, які погано чують, можуть читати по губах. Розмовляючи з тими, хто може читати по губах, розташуйтеся так, щоб на вас падало світло, і вас було добре видно, намагайтеся, щоб вам нічого не заважало і ніщо не закривало вас;
- не бентежтеся, якщо випадково сказали: «Побачимося» або: «Ви чули про це...?» тому, хто насправді не може бачити або чути.
Дуже важливо навчитися правильно висловлюватися про дітей з особливими освітніми потребами. Наприклад, замість фрази «Цей учень не може ходити» краще сказати так: «Цей учень користується ходунком і кріслом-візком».
Нижче розглянемо приклади заміни некоректних мовних зворотів.
Нижче розглянемо приклади заміни некоректних мовних зворотів.
Ярлики, які не можна використовувати
|
Більш коректні вирази
|
Люди з фізичними або розумовими вадами
|
Люди, які мають особливі потреби
|
Розумово відсталі
|
Люди із затримкою розумового розвитку
|
Він відсталий
|
У нього труднощі когнітивного характеру
|
Мій учень страждає аутизмом
|
У мого учня аутизм
|
Вона – даун, монголоїд
|
У неї синдром Дауна
|
Він не здатний навчатися
|
У нього труднощі з навчанням
|
Він – паралітик
|
У нього параліч
|
Вона – каліка
|
У неї порушення опорно-рухового апарату
|
Він – карлик (або ліліпут)
|
Він – невисокого зросту / він невисокий
|
У неї емоційні розлади
|
У неї порушення емоційного характеру
|
Він прикутий до крісла-коляски
|
Він користується кріслом-коляскою
|
Нормальні і/або здорові діти
|
Типові діти / діти без порушень в розвитку
|
Він навчається в спеціальному освітньому закладі
|
Він отримує послуги спеціальної освіти / додаткові послуги
|
Стоянка для автомобілів інвалідів, туалет для інвалідів і т. ін.
|
Доступна стоянка, туалет і т. п.
|
У неї проблема з...
|
У неї є потреба в...
|
- ознайомитися з анамнезом, мати уявлення про основні види порушень психофізичного розвитку дитини;
- вивчити стан уваги, стомлюваності, темп роботи кожної дитини;
- ураховувати стан слуху, зору, особливості моторики та загального фізичного розвитку учня. Бути добре ознайомленим з приладами, які використовують його учні з порушеннями зору і слуху, перевіряти придатність слухових апаратів, стежити за чистотою окулярів. Навчитися визначати, оцінювати і створювати навчальне середовище для дітей з різними потребами. Зрозуміти важливість цілеспрямованого залучення до роботи з дітьми членів родини, встановлення з ними партнерських стосунків. Вивчати головні принципи і стратегії колективної командної роботи;
- навчитися спостерігати за дітьми та оцінювати їх розвиток під час занять;
- закінчувати заняття, коли діти втомилися чи стали неуважні;
- навчитися адаптувати навчальні плани, методики, матеріали та середовище до специфічних потреб дітей;
- створювати оптимальні умови для спілкування, сприяти налагодженню дружніх стосунків між дітьми і формуванню колективу;
- формувати в дітей досвід налагодження та підтримання стосунків у соціумі, навичок адаптації до соціального середовища;
- з повагою ставитися до дітей та батьків.
Немає коментарів:
Дописати коментар